“Бо ти кажеш: “Я багатий, і збагатів, і не потребую нічого”. А не знаєш, що ти нужденний, і мізерний, і вбогий, і сліпий, і голий!”” (Біблія, Об.3:17)
“Я помолюся в інший раз, обов’язково,
Коліна прихилю в нічній тиші,
А зараз друзі ждуть, робота — терміново!.."
І день за днем пустішає в душі.
Раніше прагнув Бога щиро і молитви,
А зараз вирок чуєш: “Ти — мертвець”.
Чому пішов, чому пішов із поля битви?
Вернись, з тобою буде твій Отець.
Прийди до Бога! Чуєш!? Він чекає, друже,
Розмову щиро з серцем поведе.
О, любить як Ісус! Невже тобі байдуже,
Що Він сьогодні за дверима жде?..
Сім’я в хатині, мирно спочиваєш нині, -
Сусіди, друзі і багатий стіл.
Лиш тільки Бог забутий у твоїй родині.
А ти за всіх в одвіті, сім’янин!
Ісус стоїть і жде. Невже ти не відкриєш?
Коли ж то власну гордість спопелиш?
Всі кажуть: збагатів, а Бог каже — біднієш.
“Багатий я”, - і ти оте твердиш...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Лишь в любви есть живая основа - Людмила Солма *) Примечание в пояснение:
=Он, т.е. мой язык - не «черен» теперь и не «бел» - здесь имеется ввиду, в переносном конечно же смысле, и именно в том смысле - что с годами я избавляюсь от свойственного моему характеру некоторого "максимализма" суждений, т.е. завышенных порой требований к себе и другим, памятуя - что каждый из нас имеет собственные "планки" своих искренних намерений... как впрочем и сил на их добрую реализацию... иного я по прежнему - не приемлю.
=Фотоиллюстрацией чужое понравившееся фото из Интернета "Псалтырь" - авторства, к моему искреннему сожалению, пока не знаю...
