Над Дінцем крейдяна гора
У воді відбиваеться,
Кожен ранок в Дінці зоря
Мов дівчина купається.
У Дінець, там, пірнав і я
В ті обіймі, у зоряні,
Бо зоря, то мати моя,
І одні у нас корені.
Ненька вже за межу пішла,
Наче відбрунькувалася,
Хата, ген, на краю села
Сиротою назвалася.
Від навколишньої краси
Серденько защемляеться,
Трави під вагою роси
До земельки вклоняються.
По над берегом верби в ряд,
Човен навпіл розколотий,
Над Дінцев вечірня зоря
Розливається золотом
Микола Токарь
Николай Токарь,
Сидней Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.Служил в армии на Камчатке. Не имею, не состоял, не привлекался.Прошёл середину восьмого десятка.В браке состою 46лет.Имею дочь и троих внуков. Живу в Сиднее с 1997года. e-mail автора:niko1938@gmail.com
Прочитано 4833 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християни і безбожне весілля - Лілія Мандзюк Вірш написаний під враженнями від випадково почутої розмови в автобусі. Двоє знайомих між собою, але з різних місцевостей говорили про весілля, яке наближалося. Один з них сказав, що в однієї з сторін чимало “віруючої” родини, але вони на такі весілля не ходять. “Як не ходять? “Штунди” з нашого села ще й як люблять по наших весіллях ходити!” - здивовано і зневажливо сказала друга людина...
Поэзия : В поисках сокровищ - Наталия Минаева Лабиринты нашего сердца. Как много сокровищ мы собрали там. Как тяжело мы расстаемся с ними порой. Не ведая, что Его сокровища в каждой сфере жизни это вечная жизнь. И вечная радость.
Размышления.
