Пришли Израиля сыны
К глубоким водам Иордана
И в русло речки не вошли,
Но вняли слухом гласу в стане:
«Когда увидите Ковчег,
Что впереди несут левиты,
Тогда в дороге вам - успех,
Хоть там границы все закрыты.
«Чудесный путь укажет Бог,
Пора приходит освящаться,
Чтоб каждый быть достойным смог
Чрез воды в Ханаан добраться».
Поднялись все на день второй…
Ковчег воздвигли вверх левиты,
Пошли вперёд перед толпой,
Пошла Израиля вся свита.
А путь чрез речку не простой,
Но только в воду лишь вступили,
Как справа воды уж стеной,
Что камень, прочно все застыли,
Внизу уплыли в море вдруг...
Сухое дно, и вот средина…
И там левиты стали в круг,
Народ прошёл толпой единой.
Камней двенадцать над рекой
Поставили без всяких прений,
Воздвигли памятник простой
Для всех грядущих поколений
О том, как Бог народ Свой вёл
К следам пастушьим Авраама
И как чрез воды Он провёл
К долинам злачным Ханаана.
_______________________
И нам лежит нелёгкий путь
Пройти пустыню к Иордану.
За ним лишь сможем отдохнуть,
Где Царство вечное настанет.
Чтоб нам пройти чрез Иордан,
Нам тоже нужно быть святыми,
Тогда небесный Ханаан,
Как граждан, нас успешно примет.
На жизненном своём пути
Оставим памятник нетленный,
Чтоб детям смог он донести
Лишь верный след святых хождений
Пред Богом истинных чудес,
Что жертвой Сына всех спасает.
Христос и умер, и воскрес…
Покайся, Он грехи прощает.
Ионий Гедеревич ,
Salem, USA
Поднимаю в небо взоры,
Где сияет красота;
Голубые там просторы,
Там живёт моя мечта.
Для души там дом готовый;
Путь закончится земной,
И войду я в мир тот новый,
В мир чудесный и святой.
Прочитано 10607 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
