Ховається сонце за пругом.
На жовтих листках Надвечір’я
Ліричну елегію пише
пучками сліпучого сяйва.
Так пишуть найближчому другу –
З любов’ю, зі щемом, з довір’ям -
Прощальну записку. Все дише
І світлом і смутком. Тут зайва
Поезій земних велемовність:
Всіх слів не знайти в словникові!
І згущенням фарб синтетичних
Не можна краси передати!
Римуєтся осінь й духовність,
Коли поміж кленів величних
Від дива замреш на пів-слові.
І можеш лиш сльози ковтати.
І поруч Творця відчувати.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Тобой живу, Тобой дышу... - Лина Н.-Л. Написано в ответ на четверостишие из письма-исповеди одной девушки Н.Н. в журнале №2/2003 "Вера и Жизнь". Привожу его:
"Зачем живу?
Зачем дышу?
Зачем я это солнце вижу?
Я вас всех просто ненавижу.
Я просто эту жизнь терплю."...
Поэзия : Виноград - Елена Благовещенская Мы все нуждаемся в Отеческой обрезке! Порой люди думают, что знают Библию,несут служение. Все хорошо.
На самом деле нужно посмотреть поглубже...Кто где будет после Господней жатвы?
