—Ты –честный парень?- дед спросил однажды
Мальчишку лет восьми и услыхал:
—Конечно честный! Это знает каждый.
Я не умею лгать и не нахал.
—А что в твоем понятии быть честным?-
Не отставал от мальчика старик
И получил ответ:- Вот, скажем, если
Мобильник я стащил и, слыша крик,
Вернул его хозяину тотчас же,
В другой карман засунув телефон,
А он кричал и не заметил даже,
Что все на месте, и разиня он…
—И это называется быть честным?!
(седые брови поползли на лоб).
—Вранье и кража порознь или вместе
Лгунов и воров отправляют в гроб.
—Неправда это,- отвечал мальчишка.
—Надень очки! Я –вот он! Я живой!
Не надо быть, дедуль, ворчливым слишком,
А надо просто думать головой.
Вздохнул старик. —Конечно, думать надо,
Особенно о том, как ты живешь…
Я раньше тоже не боялся ада,
Пока однажды не попал под нож.
Я столько передумал за минуту!
Гораздо больше, чем за двадцать лет.
И понял я, что весь грехом опутан,
Что я в сетях и выхода мне нет,
И закричал : —О, Боже, если слышишь
Ты грешника с небесной высоты,
Прости грехи! Их куча выше крыши,
Ведь знаю я, что милосерден Ты!
Ушли враги. Они в руке Господней.
И, хоть болели ребра и спина,
Я ощутил всем сердцем, что свободен,
И, словно снег, растаяла вина.
Не передать души моей восторга!
И всем стараюсь я сказать с тех пор:
—Без Бога жизнь - на кладбище дорога,
Жить во грехе – несчастье и позор;
Без Бога жить, как строить дом на льдине
И полагать, что будет в нем тепло;
Жить во грехе, как жечь костер на мине
И верить, что смешно, забавно зло.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
