Мою мечту оплакал дождь вчерашний.
А что сегодня? Боль и пустота.
Идти ни с чем? Подумать даже страшно.
Мне б закричать; да не открыть уста…
Реальность – зла, обманчива, жестока.
Прошу Тебя, верни мою мечту!
Устал идти по жизни одиноко…
А о смиреньи – я другим прочту!
Прочитано 15526 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 4,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
очень понравилось... коротко, но глубоко... Комментарий автора: Спасибо, Олег! И Вам благословений в творчестве!
Марина Н.
2007-08-07 04:36:33
Красивый стих. Господь дал Вам уменее писать лаконично и красочно одновременно. Успехов Вам!
Ирина Фридман
2007-08-07 22:55:32
Красиво и прочувствовано. Только в четвертой строчке с рифмой не сложилось. Если есть желание, может поправите?
Благословений вам в творчестве!
Юстина
2007-08-30 11:30:37
Жизненно.
Наталия Минаева
2008-01-26 11:54:33
Так и хочется сказать:
Верну, мой сын,
Ведь корень свят оставлен,
Зазеленеют вновь твои мечты,
И их узришь ты продолженье в славе,
В твоих потомках продолженье - ты!
Спасибо за стихи. Они просто жемчужинки. Благословений.
Дина Маяцкая
2012-05-08 16:15:40
Красивое описание переживания души...,
Но о смирении другим читать не надо,
А сам скорей смиряться научись!
Вернет Господь мечту твою в награду,
Когда в смиреньи потечет вся твоя жизнь...
Благословений!!!
Степан Воробей
2012-09-08 03:37:57
"А о смиреньи – я другим прочту!" --- Извини, но насколько я понял, о смирении нужно читать именно тебе, а не другим.
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
